НАРОДНИЙ МУЗЕЙ
АТ "Житомиробленерго"

У лютому 2016 року відбулися урочистості з нагоди відкриття оновленого Народного музею «Історії енергетики Житомирської області».

«Основна мета створення музею - це зберегти це все, що було зібрано з душею. Той, хто не знає історії, не має майбутнього», зазначив під час відкриття музею, Голова Правління Олексій Михайлович Шекета, й додав : «Я думаю, що ці зерна, які ми посіємо в ці маленькі душі, проростуть великим урожаєм для нашої держави!»

Перший заступник директора Головдерженергонагляду України, Заслужений Енергетик України Володимир Андрійович Лушкін наголосив на важливості збереження пам’яті про енергетиків області й вручив Олексію Михайловичу Шекеті нагороду «За розвиток міжнародних відносин. До речі, саме за підтримки Володимира Андрійовича у 1991 році було створено музей, а творцями першого музею були: Павло Євгенович Галаневич, Володимир Петрович Андрушкевич, Іван Сингаївський та Федір Твердохлєбов.

Заслужений енергетик України Анатолій Володимирович Левицький, голова правління Товариства 2003-2015рр. подякував Олексію Михайловичу за ту роботу з дітками й молоддю, яка проводиться завдяки музею, адже крім збереження пам’яті про людей та події, музей популяризує професію енергетика.

Важливість професії енергетика відзначила заступник голови житомирської обласної ради Наталія Іванівна Рибак та разом з Олексієм Шекетою, Володимиром Лушкіним та Анатолієм Левицьким перерізала стрічку, яка символізує відкриття Народного музею.

На відкриття музею завітали працівники енергопостачальної компанії, студенти агроекологічного університету, працівники управління культури області, серед гостей були Заслужені Енергетики України та Ветерани Товариства, саме вони творили цю історію і збереження пам’яті про ті події - це шана тим, хто присвятили своє життя енергетиці, нашим славним ветеранам . Тим, хто самовіддано і патріотично продовжує їхню справу, примножуючи здобутки, але зберігаючи традиції. А ці традиції прості – відповідальність, дисципліна, обов’язок, честь. Директор Народного музею Людмила Станіславівна Камерон зазначила, що не дивлячись на те, що музей щойно відкрився, на досягнутому зупинятися не збираємося. Вже є плани на створення нових цікавих експозицій. «Тож ласкаво просимо до музею!» - запросила вона.

Експозиція розпочинається інформацією про першу електричну лампочку, яку було увімкнено у 1896 році в Житомирському театрі. Початок електрифікації міста, план ГОЕЛРО та перша ЦЕС. В музеї відображено період ІІ-ї Світової війни та представлено унікальний експонат – карта електричних мереж Житомира, яку виготовили окупанти. Повоєнна розбудова й подальший потужний розвиток енергетики. Сторінкою музею є ліквідація аварії на Чорнобильській АЕС, адже житомирські енергетики були в числі перших ліквідаторів. Непрості 80-ті та 90-ті роки, створення у 1995 році з 3-х потужних підприємств Енергопостачальної компанії «Житомиробленерго». Розвиток енергетики за 20 років існування Товариства при керівництві голів правління: В.А.Лушкіна, Ю.А.Андрійчука, П.В.Старовойтова, А.В.Левицького та діючого голови О.М.Шекети. Якість, надійність турбота - саме під таким гаслом працюють енергетики забезпечуючи електричною енергією підприємства області та затишок в оселях її мешканців. Але окрім своїх прямих обов’язків – постачання електричної енергії споживачам, енергокомпаній веде потужну роботу у напрямку благодійної діяльності, про що також можна дізнатися в музеї. Зі світлин музею можна дізнатися, як енергетики з добром та світлом ідуть до людей й намагаються надавати допомогу тім, хто її дійсно потребує а це: діти, пенсіонери, люди з обмеженими можливостями та інші. Не можна не відмітити при цьому, що особливу увагу приділяє керівництво «Житомиробленерго» підтримці бійців в зоні проведення АТО, більше мільйону гривень було направлено на першочергові потреби героїв. Серед експонатів розміщений прапор України з подякою трудовому колективу «Житомиробленерго та з підписами бійців Звягельської 30 окремої механізованої бригади.

Безпосередньо в приміщені побудований новий макет розподільчої мережі в складі якої : повітряна лінія електропередачі (ЛЕП) -10кВ від живлячої підстанції - 35-10кВ, макет щоглової трансформаторної підстанції 10-0,4 кВ та ЛЕП- 0,4 кВ, до якої приєднано умовного споживача «Сільську бібліотеку». Елементи енергообладнання. Такий експонат було виготовлено для того, аби донести до відвідувачів процес електропередачі та, безумовно, правила з електробезпеки.

Людмила Камерон

Найповажнішою рисою колишнього та нинішнього керівництва "Житомиробленерго" є те, що завжди цінувалася та шанувалася праця людей, які віддали служінню енергетиці регіону все своє свідоме життя.

Так, за ініціативи ветеранів Житомирського Східного підприємства електричних мереж Галаневича П.Є, Андрушкевича В.П., першого заступника голови профспілки Компаніїї Твердохлєбова Ф.І., художника Сингаївського І.В., за підтримки тодішнього директора підприємства Лушкіна В.А. у 1991 році було відкрито музей енергетики.

На той час це була «кімната-музей енергетиків». Першими відвідувачами кімнати – музею стали жінки-працівниці підприємства, тому, що за збігом обставин відкрили музей напередодні Жіночого Дня.

Від того часу минуло 20 років. Головою правління ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" Левицьким А.В. докладено чималих зусиль щоб перетворити «кімнату музей» на «музей розвитку енергетики області», який тепер займає дві чудові кімнати, де проведено сучасний ремонт, збільшено кількість стендів, експонатів та енергетичного обладнання, обладнано стенди з фотографіями почесних енергетиків та відмінників енергетики , розміщено списки учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, поновлено стенди з інформацією про кожен із РЕМів Компанії, встановлено корпоративний прапор, оновлено схему електропостачання області, обладнано стенд з фотографіями козаків окремого полку ім. Петра Старовойтова Житомирського крайового товариства «Поліська Січ» Українського козацтва та багато іншого. Окремий розділ присвячено колишньому голові правління ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" Старовойтову Петру Васильовичу, який трагічно загинув у 2003 році. Не обійдено увагою колишніх голів правління ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" Лушкіна В.А. та Андрійчука Ю.А., які крім того певний час очолювали Житомирську обласну державну адміністрацію. Настільною книгою музею є праця, видана ветераном енергетики м. Житомира Павлом Євгеновичем Галаневичем «Сто років Житомирським електричним станціям і мережам».

Починаються експозиції музею з історії міста Житомира, яка налічує 1123 роки від дня його заснування.

Йдеться про орден єзуїтів , останки монастиря якого (1724 р.) збереглися і по цей час. Маловідомий факт, але після першого переділу Польщі, внаслідок Андрусівського перемир`я 1668 року, за яким Лівобережна Україна і м. Київ відійшли до Росії, а Правобережна лишилася під Польщею, Житомир став головним містом Київського воєводства.

У 1746 році Житомир був прикрашений величною спорудою католицького кафедрального костьолу Святої Софії (є діючим по цей день, з чудовим органом) . У 1775 році Житомир був визнаний польською конституцією в числі столичних міст польської корони першим після Кракова. Тут було встановлено каштелянство і каштелян ( цивільний і військовий правитель) отримав сенаторське достоїнство.

З приєднанням Волині після другого і третього переділу Польщі до Російської імперії Житомир призначається з 1794 року тимчасово а через десять років – остаточно, центром величезної Волинської губернії.

З 1833 року в місті починає діяти губернська гімназія, переведена сюди після придушення польського повстання 1830-1832 рр., як частина знаменитого Кременецького ліцею. Другою його частиною став нововідкритий у м. Києві університет святого Володимира. Отож перша Житомирська гімназія ( тепер Житомирський державний університет) та Київський університет – сестра і брат.

У 1858 році на Пушкінський вулиці будується театр, який у 1896 році було електрифіковано від пересувної динамомашини постійного струму, напругою 110 В , потужністю 10 кВт. Це було першим використанням електричної енергії в м. Житомирі та й на Волині.

В стилі неоготики побудована лютеранська кірха, де працював настройщик фортепіано та органів, дід відомого піаніста Святослава Ріхтера – Данило Ріхтер.

Йдеться про православний кафедральний Преображенський собор, який воістину є самою величавою спорудою м. Житомира від 1874 року , висота самої найвищої точки сягає майже 60 метрів, а корисна площа для проведення молитви складає 1242 квадратних метри і є самою більшою серед православних храмів України.

Приділена увага і першому водогону, першій залізниці та першому трамваю, який був третім на Україні після міст Києва та Катеринослава, отримував електроенергію від електростанції постійного струму, напругою 550 В, потужністю 315 кВт, яка була введена в експлуатацію 3 вересня 1899 року.

Відображено період будівництва, дякуючи втіленню у життя плану ГОЄЛРО, першої паротурбінної електростанції змінного струму , перша черга якої була введена в експлуатацію 8 березня 1930 року, потужністю 1 МВт, та згодом була доведена до 11 МВт. На той час в електромережах експлуатувалося 31 км КЛ-6 кВ, 29 км ПЛ-6 кВ, близько 70 км ПЛ –0,2 кВ і близько 120 ТП. Сорок років забезпечувала електроенергією споживачів Житомирська електростанція. У 1953 році була введена в експлуатацію міжколгоспна мала ГЕС потужністю 500 кВт.

У 1954 році були введені в експлуатацію електропідстанції 35 кВ «Бердичів» і «Смолянка» з повітряною лінією 35 кВ «Бердичів-Житомир» для передачі електричної енергії з Бердичівської електростанції потужністю 12 МВт у м. Житомир. Свій внесок у вироблення електроенергії внесла і Коростенська електростанція потужністю 3 МВт, що функціонувала на базі енергопоїзда Американського виробництва.

Не забуто і першу газифікацію області, яка відбулася у 1948 році, дякуючи будівництву газогону «Дашава-Київ», який пройшов через славетне місто Бердичів, де було змонтовано компресорну станцію.

16 серпня 1960 року було завершено будівництво ПЛ-220 кВ «Київ-Житомир», яка спочатку використовувалася на напрузі 110 кВ та ПС-110/35/6 кВ «Житомир» . Це і було початком глообальної електрифікації області .

1 травня в 1962 року м. Житомирі було введено в експлуатацію першу тролейбусну лінію «Центр-Вокзал» . 22 серпня 1964 року було проведено переведення на напругу 220 кВ ПЛ «Київ-Житомир» та реконструйовано Житомирську підстанцію. В кінці 1969р. було завершено будівництво ПЛ-330 кВ « ТПДРЕС – Житомир» з відповідною реконструкцією Житомирської підстанції.

Сучасний період представлений продукцією, яка виготовляється в майстернях Компанії. Це запобіжники ПК-10, електронні електролічильники, обмотки силових трансформаторів 10/0,4 кВ, алюмінієві наконечники.

Також розміщені фотографії обладнання на якому проводиться ремонт вводів 35-110 кВ та інше

А в кімнаті слави : Книга Пошани Житомирської електростанції, фотографії учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні, ветеранів праці.

Запрошуємо відвідати наш музей та залишити запис у книзі відгуків.